Цьогорічні зміни до українського законодавства, покликані стимулювати використання відновлюваних джерел енергії, викликали сплеск інтересу серед західних інвесторів, відзначають в Асоціації учасників відновлюваних видів палива та енергії.
Зокрема, чимало західних компаній спробували завезти до України обладнання для виробництва палива з біомаси, після того, як Верховна Рада ухвалила норми про пільгове ввезення такого обладнання та про зелені тарифи на електроенергію з відновлювальних джерел. Однак переважна більшість цих спроб виявилися невдалими: механізми реалізації цих пільг в Україні не діють, говорить голова Асоціації учасників відновлюваних видів палива та енергії Віталій Давій.
«Держава сказала «А», не сказавши «Б».Так було поховано кількадесят проектів із альтернативної енергетики, – зауважує він. –Головна причина – невідрегульованість роботи податкових та контролюючих органів. До прикладу, реєстр того обладнання для відновлюваної енергетики, яке в Україні не виробляють, і яке можна завозити без мита, мав з’явитися, ще рік тому. Єдиний «стовп», на який спираються проекти з відновлюваної енергії, це зелені тарифи. Так, сонячну енергію мережа купує у виробників за найвищою в Європі ціною».
За словами Віталія Давія, завдяки вищому тарифові для електроенергії з відновлюваних джерел (інша його назва – зелений тариф) в Україні діють близько 50 електростанцій на сонці, вітрі та біомасі. Проте й тут є проблеми. Виробники альтернативної енергії жаліються, що досі не користується пільгами. Енергія вироблена із дров та соломи, а чимало обленерго під різними приводами не дозволяють міні-електростанціям працювати в національній мережі.
Українські біологічні відходи здатні замінити 5 мільярдів кубів газу
Як наслідок, сьогодні відновлювана енергія, за підрахунками науковців, становить лише 2,3 відсотка в енергетичному балансі країни. Проте більшість із цього показника – гідроенергетика, чверть відсотка – дрова, які спалюють у селах. І стільки ж – сучасні котельні та електростанції, які працюють на відновлюваних джерелах. Але завдяки сприятливому клімату та іншим можливостям, Україна за 20 років може збільшити цей показник у дев’ять разів, говорить завідувач відділом біоенергетики Інституту технічної теплофізики НАН України Георгій Гелетуха.
«Біомаса, яка виробляється в Україні та не використовується, з мінімальними витратами може замінити 5 мільярдів кубометрів імпортного газу на рік, – зазначає науковець. – Ще в Україні є 5 мільйонів гектарів вільних сільськогосподарських земель. Можна засадити їх вербою, кукурудзою, тополею – і збирати біомасу на пальне».
Науковець вважає, що великі міста продовжуватимуть споживати газ. А менші населені пункти зможуть повністю опалюватися та забезпечувати себе струмом за рахунок біомаси, зібраної в радіусі 50 кілометрів. Щодо міських кварталів, то вони можуть частково зменшити споживання електроенергії, використовуючи сонячні панелі на стінах, з’єднані у велику мережу, вважає науковець.
Заощадження актуальніше за альтернативні джерела?
Однак така відновлювана енергетика невигідна нинішній владі, яка пов’язана з великими енергогенеруючими компаніями, тому для зменшення споживання газу ефективнішими будуть енергоощадні технології, вважає експерт із енергетичної політики Національного Екологічного центру України Олексій Пасюк.
«Влада досі віддає пріоритет розбудові великих атомних, теплових, водних та інших джерел енергії. У підприємців є бажання розвивати інші види енергії – але їм важко це робити. Тому найбільш перспективним є не додаткове виробництво, а збереження енергії. Україна витрачає енергії на одиницю ВВП чи не на найбільше в Європі», – підсумовує експерт.
Олексій Пасюк також зауважив, що альтернативні джерела енергії краще застосовувати там, де немає електромережі, наприклад – у нових котеджних містечках та в сільському господарстві.
Зокрема, чимало західних компаній спробували завезти до України обладнання для виробництва палива з біомаси, після того, як Верховна Рада ухвалила норми про пільгове ввезення такого обладнання та про зелені тарифи на електроенергію з відновлювальних джерел. Однак переважна більшість цих спроб виявилися невдалими: механізми реалізації цих пільг в Україні не діють, говорить голова Асоціації учасників відновлюваних видів палива та енергії Віталій Давій.
«Держава сказала «А», не сказавши «Б».Так було поховано кількадесят проектів із альтернативної енергетики, – зауважує він. –Головна причина – невідрегульованість роботи податкових та контролюючих органів. До прикладу, реєстр того обладнання для відновлюваної енергетики, яке в Україні не виробляють, і яке можна завозити без мита, мав з’явитися, ще рік тому. Єдиний «стовп», на який спираються проекти з відновлюваної енергії, це зелені тарифи. Так, сонячну енергію мережа купує у виробників за найвищою в Європі ціною».
За словами Віталія Давія, завдяки вищому тарифові для електроенергії з відновлюваних джерел (інша його назва – зелений тариф) в Україні діють близько 50 електростанцій на сонці, вітрі та біомасі. Проте й тут є проблеми. Виробники альтернативної енергії жаліються, що досі не користується пільгами. Енергія вироблена із дров та соломи, а чимало обленерго під різними приводами не дозволяють міні-електростанціям працювати в національній мережі.
Українські біологічні відходи здатні замінити 5 мільярдів кубів газу
Як наслідок, сьогодні відновлювана енергія, за підрахунками науковців, становить лише 2,3 відсотка в енергетичному балансі країни. Проте більшість із цього показника – гідроенергетика, чверть відсотка – дрова, які спалюють у селах. І стільки ж – сучасні котельні та електростанції, які працюють на відновлюваних джерелах. Але завдяки сприятливому клімату та іншим можливостям, Україна за 20 років може збільшити цей показник у дев’ять разів, говорить завідувач відділом біоенергетики Інституту технічної теплофізики НАН України Георгій Гелетуха.
«Біомаса, яка виробляється в Україні та не використовується, з мінімальними витратами може замінити 5 мільярдів кубометрів імпортного газу на рік, – зазначає науковець. – Ще в Україні є 5 мільйонів гектарів вільних сільськогосподарських земель. Можна засадити їх вербою, кукурудзою, тополею – і збирати біомасу на пальне».
Науковець вважає, що великі міста продовжуватимуть споживати газ. А менші населені пункти зможуть повністю опалюватися та забезпечувати себе струмом за рахунок біомаси, зібраної в радіусі 50 кілометрів. Щодо міських кварталів, то вони можуть частково зменшити споживання електроенергії, використовуючи сонячні панелі на стінах, з’єднані у велику мережу, вважає науковець.
Заощадження актуальніше за альтернативні джерела?
Однак така відновлювана енергетика невигідна нинішній владі, яка пов’язана з великими енергогенеруючими компаніями, тому для зменшення споживання газу ефективнішими будуть енергоощадні технології, вважає експерт із енергетичної політики Національного Екологічного центру України Олексій Пасюк.
«Влада досі віддає пріоритет розбудові великих атомних, теплових, водних та інших джерел енергії. У підприємців є бажання розвивати інші види енергії – але їм важко це робити. Тому найбільш перспективним є не додаткове виробництво, а збереження енергії. Україна витрачає енергії на одиницю ВВП чи не на найбільше в Європі», – підсумовує експерт.
Олексій Пасюк також зауважив, що альтернативні джерела енергії краще застосовувати там, де немає електромережі, наприклад – у нових котеджних містечках та в сільському господарстві.
